Яке дерево підходить для яких грибів: таблиця для гливи, шиітаке, опеньків та інших видів

Від того, яке дерево ви оберете, залежить, чи проросте міцелій, коли з’являться перші гриби і скільки років колода плодоноситиме. Деревина для вирощування грибів має відповідати виду: шиітаке добре почувається на дубі, а глива — на тополі й вербі. Нижче — таблиця порід для популярних культур і пояснення, на що дивитися, крім назви дерева.

Головне правило: свіжа здорова листяна деревина

Усі популярні культури — глива, шиітаке, опеньки, намеко, їжовик, рейші — живляться відмерлою деревиною листяних дерев. Їхній міцелій освоює передусім заболонь — світлий зовнішній шар під корою, де найбільше поживних речовин. Темна щільна серцевина (ядро) обростає погано. Тому найкраща сировина — молоді дерева, що швидко росли, з широкою заболонню, зрізані в період спокою.

Друге правило — дерево має бути живим і здоровим до рубки. Сухостій, дрова і гнилі колоди вже заселені іншими грибами та бактеріями, і культурний міцелій програє їм конкуренцію.

Таблиця: яке дерево для яких грибів

Терміни узагальнено з посібників університетських аграрних служб США та інструкцій європейських виробників міцелію. На твердій деревині й товстих колодах обростання триває довше, зате колода плодоносить більше років. Глива на тополі зазвичай дає гриби вже наступного сезону, а шиітаке на дубі може потребувати й півтора року.

Кілька пояснень до таблиці. Для гливи звичайної (у побуті — вешенка) м’яка деревина — найшвидший шлях до врожаю, тож чопики гливи добре підходять для тополевих і вербових колод та пнів. Для шиітаке у дослідах Корнелльського університету найкращі врожаї дали червоний дуб і американський граб — близький родич нашого граба звичайного; береза і червоний клен там віднесені до «добрих», але не найкращих порід. Опеньок зимовий росте переважно на тополі, вербі, липі, ясені та в’язі. Їжовику гребінчастому потрібна тверда деревина; у Корнеллі його вирощують переважно на пнях бука і клена.

Тверді чи м’які породи: що обрати

Якщо вид гриба дозволяє вибір, порівняйте два сценарії. М’яка деревина — тополя, осика, верба, береза, вільха — обростає швидко, і перші гриби з’являються раніше. Проте така колода швидше вичерпується і зазвичай плодоносить 2–3 роки, а тонка ще й легко пересихає в спекотне літо. Тверда деревина — дуб, граб, бук — обростає повільніше, але дає врожай 3–5 років, а товсті колоди та пні можуть працювати й довше. Європейські виробники міцелію прямо зазначають: що твердіша порода, то довше триває обростання, але й тим більший сумарний урожай.

Практичний підхід для саду — поєднати обидва варіанти. Кілька тополевих чи вербових колод із гливою дадуть гриби вже наступного сезону, а дубові колоди з шиітаке чи їжовиком почнуть плодоносити пізніше і працюватимуть роками. Так перші результати буде видно швидко, і ви встигнете відпрацювати догляд до того, як «запрацюють» повільні культури.

Чому хвойні майже не підходять

Деревина сосни, ялини, ялиці й модрини містить смоли, терпени та фенольні сполуки, які пригнічують ріст більшості дереворуйнівних грибів. До того ж лігнін хвойних має інший хімічний склад, ніж у листяних, і культурні види, пристосовані до листяної деревини, розкладають його значно гірше. Тому посібники університетських аграрних служб відносять хвойні породи до категорії «не використовувати» для шиітаке, а європейські виробники міцелію не рекомендують їх для гливи, опеньків чи намеко.

Винятки є, але вони стосуються окремих видів: наприклад, рейші тсуги (Ganoderma tsugae) росте на тсузі, а деякі штами гливи легеневої освоюють хвойну деревину. Для звичайного садового вирощування хвойні колоди краще відкласти на дрова.

Деревина плодових дерев

Після обрізки чи розкорчування саду лишається багато деревини яблуні, груші, вишні, сливи, горіха — і логічно спробувати використати її для грибів. Тут результат залежить від виду:

• Глива — яблуня і груша придатні, якщо деревина свіжа, здорова і достатньої товщини.
• Шиітаке — Корнелльський університет відносить плодові породи (яблуню, вишню) до непридатних; для цього гриба краще взяти дуб чи граб.
• Волоський горіх — даних про придатність мало, тому для першого досвіду його краще не використовувати.

Є й практичні застереження. Старі плодові дерева часто мають вузьку заболонь, ушкоджену кору й осередки хвороб, а гілки після обрізки зазвичай затонкі й швидко пересихають. Деревину дерев, які перед рубкою обробляли фунгіцидами, розумніше не брати: ці препарати створені саме для пригнічення грибів.

Свіжість деревини: скільки можна чекати після рубки

Рубати дерево найкраще в період спокою — від опадання листя до набрякання бруньок; в Україні це приблизно листопад–березень. Більшість посібників радить засівати колоди протягом 2–6 тижнів після рубки. Фахівці Корнелльського університету допускають засів і одразу та зазначають, що чим менше днів минуло між рубкою і засівом, тим вищий урожай. Межа, після якої деревину вважають ризикованою, — 2–3 місяці.

Стара деревина програє з двох причин: вона втрачає вологу (свіжозрізана містить близько 40–45 %, а нижче приблизно 25 % міцелій не росте) і встигає заселитися спорами конкурентних грибів. Ознаки, що колода залежалася: радіальні тріщини на торцях, кора відстає або порожнина під нею, на зрізах видно чужі плями чи плісняву.

Стан кори

Кора — природний захист колоди від пересихання й інфекції. Вона має бути цілою і щільно прилягати до деревини. Дерева, зрізані після розпускання бруньок, частіше мають кору, що «злазить», — особливо бук і клен. Під час транспортування не тягніть колоди по землі: здерта кора відкриває доступ конкурентним грибам. Невеликі ушкодження під час засіву закривають воском, як і отвори з чопиками.

Діаметр і довжина колод

Для шиітаке оптимальний діаметр — 10–15 см: у такій колоді найвища частка заболоні відносно об’єму. Колоди до 20 см теж придатні, але важчі й обростають довше — за даними Корнелльського університету, до 18–24 місяців. Колоди тонші за 7–8 см швидко пересихають. Для гливи, опеньків і намеко, які чутливіші до пересихання, краще брати 15–25 см. Довжина — близько 1 м, щоб колоду було зручно переносити й замочувати.

Плануючи гриби на пнях, орієнтуйтеся на ту саму таблицю порід, а от діаметр пня може бути будь-яким, бо вологу постачає коріння. Як засівати пні та колоди крок за кроком, ми розповіли в інструкції з вирощування грибів на пнях і колодах чопиками, а особливості дубових колод — у статті про шиітаке на колодах.

Де взяти деревину

Найпростіше — використати дерева з власної ділянки, які однаково треба прибрати: загущені посадки, поросль граба, верби чи тополі, санітарне прорідження. Заготівля в лісі без дозвільних документів заборонена, тому деревину з лісу варто купувати легально в лісового господарства й обов’язково уточнювати, коли саме дерево зрубали. Якщо ви вже маєте колоди певної породи, підберіть під них вид у каталозі чопиків міцелію: чопики шиітаке, наприклад, варто брати лише під дуб, граб чи бук. Якщо порода дерева викликає сумнів, опишіть її на консультації з вирощування — підкажемо, який вид міцелію підійде.

Часті питання