Глива (вешенка): вирощування вдома на соломі та на пнях
Глива звичайна (Pleurotus ostreatus, у побуті — вешенка) — один із найменш вибагливих культивованих грибів: вона росте на соломі, тирсі, лузі й деревині листяних порід і дає перший урожай приблизно через місяць після засіву. Нижче — два робочі способи вирощування гливи: удома на блоках із пастеризованої соломи і в саду на пнях та колодах за допомогою чопиків, з параметрами температури, вологості й світла для кожного етапу.
Що варто знати про гливу перед стартом
Глива — дереворуйнівний гриб, збудник білої гнилі: її ферменти розкладають целюлозу, геміцелюлозу і лігнін. Тому вона росте на будь-якому субстраті, багатому на ці полімери, — соломі пшениці чи ячменю, стеблах кукурудзи, лузі соняшнику, деревині. Оптимальна кислотність субстрату — близько pH 6,0.
Різні штами гливи звичайної мають різні температурні вимоги. За даними Словацького аграрного університету в Нітрі, зимовим штамам для плодоношення потрібні 16–18 °C, літнім — 20–25 °C, універсальним — 15–25 °C. Уточнюйте штам при купівлі і підбирайте його під температуру свого приміщення чи сезону. Якщо вдома тепло, зверніть увагу на гливу лимонну (Pleurotus citrinopileatus) — теплолюбніший вид з яскраво-жовтими шапинками.
Вирощування вдома на блоках із соломи
Підготовка соломи
Беріть суху, світлу солому без запаху цвілі. Подрібніть її на шматки 5–10 см: така солома щільніше пакується, рівномірніше зволожується і швидше обростає. Для блока на 10 кг вологого субстрату знадобиться приблизно 3 кг сухої соломи.
Пастеризація
Мета пастеризації — не стерилізувати солому, а придушити основних конкурентів гливи, зберігши частину термостійкої мікрофлори. Найпоширеніший домашній спосіб — занурити солому в мішку в гарячу воду з температурою близько 70–75 °C і витримати 1–1,5 години. У посібниках і дослідженнях трапляються й інші режими — від 40–50 хвилин при 74 °C до 2–3 годин при 80 °C; головне — тримати температуру стабільною і контролювати її термометром.
Альтернатива без нагрівання — замочування у вапняному розчині: приблизно 3 г гашеного вапна на 1 л холодної води (pH близько 12) на 18–20 годин. Цей метод зручний для великих об'ємів, але потребує обережності з лугом.
Після обробки солому відціджують і охолоджують. Готова до засіву солома має температуру нижче 24 °C у товщі, а при стисканні в кулаці з неї виступає лише кілька крапель води — це відповідає вологості близько 65–70 %.
Вимірюйте температуру всередині маси соломи, а не на поверхні. Засів у ще гарячий субстрат — одна з найчастіших причин, чому міцелій гливи не проростає.
Засів і норма міцелію
Норма внесення — 5–10 % від маси вологої соломи; для першого досвіду краще взяти верхню межу. На 10 кг вологої соломи це 0,5–1 кг зернового міцелію гливи. Розімніть міцелій на окремі зерна і рівномірно перемішайте із соломою або укладайте шарами, щільно набиваючи поліетиленовий мішок. Потім зробіть у мішку отвори чи хрестоподібні надрізи через кожні 10–15 см у шаховому порядку: через них пізніше з'являться грибні друзи. Чому важлива свіжість і як оцінити якість посівного матеріалу, детально пояснюємо в статті про маточний, зерновий і посівний міцелій.
Інкубація
Блок тримають при температурі повітря 22–25 °C. Освітлення на цьому етапі не потрібне, а вологість повітря може бути помірною — 60–70 %. У перші 3–5 днів активний міцелій сам нагріває субстрат, тому температура всередині блока не має перевищувати приблизно 30 °C: міцелій гливи гине вже біля 38 °C. Обростання триває 2–4 тижні, після чого блок стає щільним і рівномірно білим.
Плодоношення
Сигналом до плодоношення для гливи є одночасно зниження температури, приплив свіжого повітря і світло. Перенесіть оброслий блок у прохолодніше місце з розсіяним світлом і підтримуйте такі умови:
| Етап | Температура | Вологість повітря | Світло | Повітря |
|---|---|---|---|---|
| Обростання | 22–25 °C, у блоці не вище 30 °C | 60–70 % | не потрібне | мінімальне провітрювання |
| Закладання примордіїв | 10–18 °C для зимових і універсальних штамів, до 20–25 °C для літніх | 90–95 % | 150–300 лк, 10–12 год на добу | активне провітрювання |
| Ріст плодових тіл | 14–20 °C (залежно від штаму) | 85–90 % | 150–300 лк | CO₂ бажано нижче 1000 ppm |
Де поставити блок удома
Вдома гливі найбільше бракує прохолоди і вологого повітря. Восени й навесні добрим місцем є засклений балкон або веранда з температурою 10–20 °C, улітку — підвал чи найпрохолодніша кімната. Біля радіатора, під прямим сонцем і на протязі блок пересихає, а зачатки гинуть. Найпростіша камера для плодоношення — великий прозорий контейнер або каркас із плівкою, у стінках якого зроблено кілька отворів для повітрообміну; вологість у ній підтримують обприскувачем або побутовим зволожувачем і контролюють гігрометром. Простір має бути вентильованим: щільно закрита коробка без отворів швидко накопичує CO₂.
Вологість підтримують зволоженням повітря і стінок камери, а не поливанням грибів: вода, що застоюється на шапинках, сприяє бактеріальним плямам. Якщо ніжки витягуються, а шапинки залишаються дрібними, грибам бракує свіжого повітря. Для старту без пастеризації можна взяти готовий оброслий блок гливи — з ним залишається лише етап плодоношення.
Збір урожаю і повторні хвилі
Друзу зрізають або обережно викручують цілком, коли краї шапинок ще трохи підігнуті донизу. Коли шапинки розпрямляються і краї загинаються вгору, гриб починає рясно спорулювати, а м'якоть стає жорсткішою. Місце зрізу очищують від залишків ніжок, щоб вони не загнивали.
Перший урожай знімають приблизно через 30–35 днів від початку культивування, і на нього, за даними університету в Нітрі, зазвичай припадає понад 60 % загального врожаю блока. Наступні хвилі з'являються з інтервалом близько двох тижнів; блок дає 2–3 хвилі, кожна менша за попередню. Між хвилями блок відпочиває при тих самих умовах; якщо він помітно полегшав і пересох, його можна на кілька годин занурити в чисту холодну воду.
Урожайність прийнято виражати як біологічну ефективність — відношення маси свіжих грибів до маси сухого субстрату. Для гливи на соломі вона сильно залежить від штаму, підготовки субстрату й умов, тож для домашнього блока реалістичніше орієнтуватися на скромні значення: при біологічній ефективності 50 % блок із 3 кг сухої соломи дасть близько 1,5 кг грибів за всі хвилі. Відпрацьований субстрат можна закласти в компост або використати як мульчу.
Глива утворює багато спор, особливо коли плодові тіла переростають. У приміщенні з кількома блоками спори можуть спричиняти в чутливих людей подразнення дихальних шляхів та алергічні реакції. Не ставте блоки на плодоношення в спальні, регулярно провітрюйте приміщення і збирайте гриби до того, як краї шапинок загнуться догори.
Глива на пнях і колодах: засів чопиками
У саду гливу вирощують на деревині листяних порід. Найшвидше обростають м'які породи — тополя, осика, верба, береза; добре підходять також бук і клен. Дуб придатний, але щільна деревина обростає повільніше. Хвойні породи для гливи звичайної не годяться.
- Деревина. Колоди діаметром 15–30 см і завдовжки 50–100 см зі здорових дерев, зрубаних у період спокою. Перед засівом їм дають відлежатися щонайменше 2 тижні, але засівають не пізніше ніж через 1–2 місяці після рубки, поки деревина не пересохла. Пні мають бути свіжими — від рубки поточного або минулого сезону.
- Строки. Навесні після сходу снігу або на початку осені, поза періодами морозів і спеки.
- Отвори. Свердло підбирають під діаметр чопика, глибина отвору — трохи більша за довжину чопика. Отвори роблять через 10–15 см уздовж ряду, ряди зміщують у шаховому порядку. На пні отвори свердлять по колу зрізу ближче до кори та з боків.
- Засів. Чопики з міцелієм гливи звичайної забивають урівень з поверхнею і закривають отвори розплавленим воском — бджолиним або парафіном.
- Догляд. Колоди ставлять у тінь, у вологе місце, частково прикопуючи або вкладаючи на ґрунт. У посуху їх поливають, щоб деревина не пересихала.
Пні мають дві переваги перед колодами: їх не потрібно заготовляти, а коренева система довше підтримує вологість деревини. До того ж міцелій гливи прискорює розкладання пня, що корисно, коли його однаково планують прибрати. Недолік — пень неможливо перенести в тінь, тож засівати варто ті, що вже стоять у затіненому місці.
Обростання колоди триває приблизно 6–12 місяців. Глива плодоносить у прохолодний період — восени і на початку весни, тож перших грибів зазвичай чекають наступної осені після засіву. Колода плодоносить кілька років: що товща й щільніша деревина, то довше. Детальніше техніку засіву пнів і колод різних порід розібрано в статті як вирощувати гриби на пнях чопиками.
Типові помилки
- Перезволожена солома. Якщо з жмені соломи тече струмінь води, у мішку розвиваються бактерії, і міцелій задихається.
- Засів у теплий субстрат. Температура вище 30 °C у момент засіву пригнічує міцелій.
- Занизька норма внесення. Що менше міцелію на пастеризованій соломі, то довше обростання і то більше часу мають конкуренти, щоб закріпитися.
- Сухе повітря на етапі примордіїв. Зачатки грибів жовтіють і засихають, не розвинувшись.
- Відсутність провітрювання. Довгі ніжки і дрібні шапинки — наслідок надлишку CO₂.
- Пересохлі колоди. Деревина, що пролежала після рубки кілька місяців на сонці, обростає погано.
Часті питання
Скільки часу росте глива від засіву до врожаю?
На пастеризованій соломі перший урожай зазвичай знімають через 30–35 днів: 2–4 тижні триває обростання, ще близько тижня — формування і ріст плодових тіл. На колодах із чопиками перші гриби з'являються переважно через 6–12 місяців.
Чи можна вирощувати гливу в квартирі?
Так, якщо є місце з температурою 12–20 °C, розсіяним світлом і можливістю підтримувати високу вологість та провітрювання. Блоки на плодоношенні краще не ставити в спальні через спори, які можуть подразнювати дихальні шляхи.
Скільки хвиль дає один блок гливи?
Зазвичай 2–3 хвилі з інтервалом близько двох тижнів. Перша хвиля найбільша, кожна наступна дає менше грибів.
Чому в гливи довгі ніжки і маленькі шапинки?
Це типова ознака нестачі свіжого повітря: висока концентрація CO₂ змушує гриб витягувати ніжки. Збільште провітрювання, не знижуючи вологості, і додайте розсіяного світла.
На якому дереві росте глива?
Найкраще на листяних породах, особливо м'яких: тополі, осиці, вербі, березі, а також на буку. На хвойній деревині глива звичайна плодоносить лише у виняткових випадках.

